Маніфест про демократизацію бібліотек

Прийнято учасниками Міжнародної наукової конференції
"Бібліотека у демократичному суспільстві",
організованої факультетом бібліотечно-інформаційних систем
Київського державного інституту культури та Українською бібліотечною асоціацією.

Київ, 23 листопада 1995 р.

Учасники Міжнародної наукової конференції "Бібліотека в демократичному суспільстві" вважають за потрібне звернутися з цим Маніфестом в першу чергу до бібліотечної громадськості України, до урядовців і законодавців, до всіх соціальних інституцій і, зрештою, до кожного громадянина України.

Бібліотеку вважають найдемократичнішим інститутом у суспільстві. Вона виконує своє суспільне призначення по збереженню знань, накопичених людством за тисячоліття, і безкорисливо дає їх кожному, хто хоче припасти до цього життєдайного джерела.

То що ж змушує нас сьогодні вголос заявити про себе?

Ми хочемо в скрутний для України час бути більш корисними для кожного з вас і для молодої держави в цілому.

Ми хочемо також, щоб наші бібліотеки стали врівень з бібліотеками цивілізованого світу, що йде по шляху інформатизації.

Хочемо, щоб нові технології не обминали нашу галузь і зробили можливими використання не тільки вітчизняних інформаційних ресурсів, але щоб кожен спеціаліст зміг долучитися до світових досягнень через інформаційні мережі і автоматизовані системи.

І в цьому напрямку наша країна зробила дуже важливий крок: Верховною Радою прийнято Закон України "Про бібліотеки і бібліотечну справу". Ми законодавчо закріпили шлях до демократизації бібліотечної справи.

Закон створює гарантії і умови для реалізації бібліотеками їх соціальної місії і спрямований на захист прав читачів, бібліотек і бібліотекарів.

Закон проголошує міжнародний принцип загальнодоступності інформації, в основі якого – право громадянина, де б він не жив, на доступ і вільне користування інформацією, в якій би бібліотеці якої б країни вона не знаходилась.

Закон забороняє владним структурам втручатися у визначення критеріїв відбору літератури для бібліотечних фондів і в інші види професійної діяльності бібліотекарів, забороняє вилучати з бібліотек літературу з політичних та ідеологічних міркувань. Головною його особливістю є спроба подолання старих ідеологічних догм і розробка оновленої моделі бібліотечної справи як соціального інституту в умовах демократичного суспільства.

Закон гарантує бібліотекам збереження надбаного і стимулює прогресивне, здійснює соціальний захист бібліотек і бібліотекарів та встановлює їх соціальну відповідальність перед суспільством.

Прийняття Закону – це лише перший крок на шляху до демократизації бібліотек. Перед бібліотечною громадськістю України стоїть нелегке завдання адаптації наших законів до світових. На порядку денному – розробка близько двадцяти підзаконних актів, які створюють можливості для запровадження Закону в життя:
- про Національний бібліотечний фонд;
- про створення комп'ютерної мережі бібліотек;
- про збереження фондів;
- про національні бібліотеки;
- про обов'язковий примірник творів друку;
- про міжнародне співробітництво;
- про типові правила користування бібліотеками.

Система нормативних актів у бібліотечному законодавстві повинна без надмірної регламентації виключити непевність і неясність в усьому, що стосується цілей і принципів функціонування бібліотек, прав читачів і бібліотек, обов'язків бібліотечних керівників і владних структур.

Ми глибоко переконані, що проголошений нашою державою поступ до демократичного суспільства не може відбуватися без демократизації всіх його інститутів і закладів. І якщо ми хочемо прискорити цей процес, то повинні визначити своє місце в ньому.

НАЙГОЛОВНІШИМ ПРІОРИТЕТОМ В ДЕМОКРАТИЧНОМУ СУСПІЛЬСТВІ Є ЛЮДИНА З ЇЇ ПОТРЕБАМИ ТА ПРАВОМ, ЯКЕ Б ЗАБЕЗПЕЧИЛО ЇЙ НОРМАЛЬНЕ ЖИТТЯ.

Бібліотеки, шляхом надання відповідної інформації, можуть допомогти людині у засвоєнні знань про нові економічні відносини в демократичному суспільстві, сприяти розвитку її підприємницької діяльності, навчити користуватися своїми правами і, в першу чергу, правом на інформацію.

Ми не можемо стояти осторонь і спостерігати той спротив, який чинить деяка частина нашого населення відродженню української нації. Український народ створив неоціненну культуру, котра вистояла попри багатосотлітню бездержавність.

БІБЛІОТЕКИ ШУКАЮТЬ І ЗНАХОДЯТЬ СВОЄ МІСЦЕ У ВІДРОДЖЕННІ НЕ ТІЛЬКИ УКРАЇНСЬКОЇ, АЛЕ Й КУЛЬТУРИ ІНШИХ ЕТНОСІВ, ЯКІ СКЛАДАЮТЬ НАРОД УКРАЇНИ. Нам до душі ПОЛІТИКА КУЛЬТУРНОГО ПЛЮРАЛІЗМУ, ЗГІДНО З якою культурні надбання інших націй, які живуть в регіоні, повинні бути засвоєні всіма його мешканцями. Але при цьому ми сподіваємось на підтримку української культури з боку росіян, євреїв, поляків, угорців, німців, болгар – усіх, для кого Україна стала батьківщиною.

БІБЛІОТЕКИ БЕРУТЬ НА СЕБЕ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ОПЕРАТИВНЕ, ПОВНЕ І ОБ'ЄКТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СУСПІЛЬСТВА І ВСІХ ЙОГО ЛАНОК НЕОБХІДНОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ, А ТАКОЖ ЗА ПІДГОТОВКУ НАСЕЛЕННЯ ДО СПРИЙНЯТТЯ НОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ І ЗА СПРИЯННЯ ПІДНЕСЕННЮ РІВНЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ГРОМАДЯН. Ця робота чекає на нас в умовах комп'ютеризації бібліотечно-бібліографічних процесів, а тим часом ми докладаємо всіх зусиль, щоб підтримувати у суспільстві високий рівень книжкової культури, щоб в умовах економічної скрути не розгубити надбаних багатств, створювати сприятливий для населення режим обслуговування відвідувачів бібліотек, від найменших наших читачів до людей похилого віку та інвалідів.

Бібліотеки раді співпрацювати з усіма громадськими організаціями і товариствами, закладами освіти, просвіти і культури, з усіма етнокультурними групами населення. З їх допомогою сподіваємося утвердити в нашій діяльності ідею бібліотечної розмаїтості, гуманізувати стосунки з читачами, поставити в центр своєї роботи задоволення їх інформаційних потреб. З допомогою своїх відвідувачів та органів місцевої влади прагнемо стати справжніми центрами просвітництва і спілкування, дозвілля і рекреації, інтелектуальними скарбницями для теперішнього і майбутнього поколінь. Використовуючи нові засоби і технології, широко рекламуючи свою діяльність і свої потенційні можливості, прагнемо стати доступнішими для населення, розширити сферу бібліотечних послуг.

Законне, а з введенням нової Конституції – конституційне право громадян на долучення до цінностей світової культури і вільний доступ до інформації повинно бути забезпечено державою, а саме: належним фінансуванням, модернізацією матеріально-технічної бази бібліотек і запровадженням нових інформаційних технологій, сприянням спонсорській діяльності та міжнародному співробітництву бібліотек, забезпеченням необхідних умов для підготовки і перепідготовки бібліотечних кадрів.

На часі – встановлення професійного свята бібліотекарів, створення самостійного вищого навчального закладу по підготовці кадрів для бібліотечно-інформаційної галузі.

Необхідне державне сприяння науковим дослідженням, особливо в галузі впровадження новітніх технологій, створенню Інституту наукових досліджень бібліотечно-інформаційної діяльності, подібно до тих, які існують у більшості країн світу. Перед науковцями стоять нагальні завдання щодо розробки нової філософії бібліотечної справи і визначення принципів діяльності бібліотек, переформулювання соціальних завдань, які постали перед бібліотеками в нових умовах. Потребує державної підтримки і реалізація галузевих і міжгалузевих програм по комп'ютеризації бібліотек і приєднанню до інформаційних мереж, по збереженню бібліотечних фондів, по підготовці і перепідготовці бібліотечних кадрів. Необхідно об'єднати зусилля всіх спеціалістів для створення системи правового забезпечення бібліотечної справи.

Одним з нагальних завдань бібліотекарів є оволодіння навичками громадського самоврядування, формою якого є створені вже бібліотечні асоціації. Але нам не обійтися і без державного керівництва, забезпечити яке в повній мірі може лише міжвідомча управлінська структура. Враховуючи необхідність створення Національної Інформаційної мережі, обов'язковою ланкою якої стають бібліотеки, і те, що сьогодні цим займається новостворене Національне агентство по інформатизації при президентові України, вважаємо за доцільне утворити при агентстві групу бібліотечних експертів.

Це наше перше звернення до широкої громади, де ми наважилися нагадати суспільству про себе, і ми дуже хочемо, щоб нас зрозуміли і читачі, і влада, і різні інституції, і майбутні спонсори.

МИ СПОДІВАЄМОСЯ, ЩО ВСІ ТІ, ДО КОГО МИ ЗВЕРТАЄМОСЯ СЬОГОДНІ, РАЗОМ З НАМИ БУДУТЬ ПРАГНУТИ, ЩОБ БІБЛІОТЕКИ СТАЛИ КРАЩИМИ І ЩОБ ВИКОНАЛИ ТУ ПРОГРАМУ, ЯКА ПРОГОЛОШУЄТЬСЯ ЦИМ МАНІФЕСТОМ.